При утворенні конденсату на трубі для відведення димових газів кажуть, що димохід «тече» або «плаче». Конденсат у цьому випадку — це вода, яка осіла на поверхні труби через велику різницю температур між повітрям і матеріалом димового каналу. Поява крапель і патьоків можлива як зовні димоходу, так і всередині нього. Коли конденсат утворюється з внутрішньої сторони, вода збирається в цівки та стікає в топку разом із сажею та смолою.
Вода тече по трубі зовні
Якщо на зовнішній поверхні димоходу утворюються патьоки — це означає, що труба має значно вищу температуру, ніж повітря в приміщенні. Такий перепад призводить до появи крапель води на стінках каналу внаслідок конденсації пари з повітря. Перехід води з газоподібного стану в рідкий неминучий при певному ступені вологості повітря та достатньо розігрітій трубі.
Вихід із ситуації можливий двома способами:
-
Зниження вологості повітря у приміщенні, де проходить димохід.
-
Зниження температури поверхні труби.
Надмірно підвищена вологість повітря зустрічається лише в лазнях. У приватних будинках повітря, як правило, навпаки пересушене. Боротися з вологістю в лазні — справа сумнівна, тому залишається варіант із термоізоляцією зовнішньої стінки труби.
Найкраще створити навколо труби герметичний теплоізоляційний шар (наприклад, із каолінової або мінеральної вати), який захистить стінки від контакту з вологим повітрям. Шар утеплювача закривають металевим кожухом (трубою більшого діаметру на 8–10 см).
Тече всередині димоходу
Утворення патьоків усередині труби зазвичай пов’язують із відсутністю зовнішнього утеплення. Через холодний канал частинки пари в гарячих димових газах конденсуються на стінках. Особливо це актуально в сильний мороз.
Способи утеплення:
-
Для цегляних димоходів: встановлення металевого каркаса з мінеральним утеплювачем, обшитого нержавійкою.
-
Для металевих труб: заміна на утеплену сендвіч-трубу або обгортання базальтовою ватою з подальшою обшивкою жерстю.
Проте конденсат може з’являтися навіть в утепленому димоході через такі фактори:
-
Експлуатація котла не на повну потужність.
-
Використання сирих дров.
-
Звуження каналу через шар дьогтю.
-
Потрапляння опадів (дощ, сніг).
-
Неправильний розрахунок діаметра та висоти димоходу.
Захистити трубу від опадів найпростіше за допомогою металевого зонта (дефлектора) на верхівці каналу.
Причини неправильного згоряння палива
Більшість проблем із внутрішніми патьоками об’єднує неправильний режим роботи котла:
-
Сирі дрова: виділяють лігроїн та смолу, які миттєво осідають на стінках.
-
Переповнена топка: якщо закласти понад 1/3 об’єму камери, газам не вистачає місця для повного згоряння.
-
Робота в режимі тління: при нестачі повітря процес піролізу проходить не повністю. Смола не згоряє, а вилітає в трубу, де змішується з конденсатом.
-
Закриття шибера: «задавлювання» котла газами призводить до неефективного горіння.
Це стосується не лише дров, а й вугілля, брикетів та пелет. Різниця лише в хімічному складі смоли.
Як позбутися патьоків назавжди?
Повністю позбутися конденсату за законами фізики неможливо, але можна зробити так, щоб він не створював брудних патьоків.
Якщо котел налаштований правильно і працює на повну потужність, продуктивне горіння не тільки спалює майже всю смолу, а й ефективно просушує димовий канал. Конденсат буде просто випаровуватися, не встигаючи змішатися із сажею.
Головне питання: як тримати котел на повній потужності й не перегріти будинок?
Для цього використовується теплоакумулятор (буферна ємність). Це бак із водою (від 250 до 3000 літрів), який забирає на себе всі надлишки тепла. Котел працює «на повну», димохід залишається чистим і сухим, а накопичена енергія в ТА поступово витрачається системою опалення протягом 4–5 годин після того, як паливо прогоріло.
