Питання швидкого згоряння дров у котлі особливо актуальне, коли на вулиці сильні мінусові температури. Час спалювання однієї закладки дров у деяких випадках може бути меншим за одну годину. Навіть якщо паливо повністю переробляється за 3–4 години, це все одно незручно. Доводиться відвідувати котельню від 6 до 8 разів на добу, що перетворює процес опалення приватного будинку на окрему спортивну дисципліну.
Чого робити не варто? Небезпечні народні методи
Швидке згоряння — поняття відносне. Якщо в технічній документації до котла вказано час повного згоряння завантаження в межах 4 годин, то збільшити цей період надовго не вдасться. Існує низка народних методик, як продовжити горіння дров, але всі вони призводять до скорочення терміну служби пристрою та необхідності постійно проводити його капітальне чищення. Серед найпоширеніших народних технологій можна назвати використання вологих дров та експлуатацію теплогенератора в «затиснутому» режимі.
У чому небезпека кожного з методів? У більшості сучасних котлів вказується необхідний показник вологості деревини для спалювання в топці на рівні 20%. Усе, що вище, вже знижує ККД, оскільки частина енергії горіння витрачається на випаровування зайвої вологи. Ще одна проблема вологих дров — це велика кількість сажі та смоли в димових газах. Відоме видовище, коли над багаттям стоїть стіна диму — це наочна ілюстрація процесу горіння вологого палива. Суха деревина згоряє практично без диму.
Уся ця сажа осідає на стінках котла і разом зі смолою під впливом високих температур утворює шар дьогтю. У результаті значно ускладнюється процес чищення пристрою. Якщо ж чищення відкладати, з часом накопичується такий товстий шар, що починають звужуватися канали руху газів і ККД котла неминуче падає. Крім того, щільний наліт дьогтю на стінках теплообмінника є хорошим теплоізолятором і погіршує ефективність теплопередачі з розігрітих газів на теплоносій. А це знову стає причиною падіння продуктивності агрегату.
Інший спосіб впоратися зі швидким прогоранням деревини — регулювання подачі повітря або відтоку димових газів. Якщо в топці буде недостатня кількість кисню, для повноцінного горіння просто не вистачить ресурсів. У результаті дрова почнуть горіти упівсили, і час їхнього спалювання подовжиться. Але тут теж не все так просто. Цей режим роботи теплогенератора називається «затиснутим» (або задушеним) і призводить до тих самих наслідків, що і застосування вологих дров.
Нестача кисню або неповноцінний відтік димових газів, обмежений шиберною засувкою, стає причиною неповного згоряння дров. Внаслідок чого на внутрішніх стінках котла та димоходу утворюється наліт із дьогтю, що знижує продуктивність пристрою. Обмеження активності горіння веде до перевитрати палива, яке в результаті такого часткового згоряння виділяє менше тепла, ніж могло б. Підсумкові витрати на паливо в опалювальний сезон можуть бути помітно перевищені лише через неправильний режим експлуатації теплогенератора.
Оптимальна інтенсивність діючого котла лежить у межах від 60% до 90% від максимальної потужності. Тільки в цьому проміжку можна говорити про правильну роботу системи опалення.
Можливі причини
-
Вибір породи деревини. Краще за все використовувати дуб, березу, граб або акацію. Щільність цих порід дуже висока, і один і той самий об’єм такого матеріалу в порівнянні, наприклад, із тополею, дасть удвічі більшу кількість тепла. Сосна має приблизно на третину більшу тепловіддачу, ніж тополя, і настільки ж менше енергії, ніж дуб.
-
Засмічення теплообмінника. Описаний вище «затиснутий» режим з часом неминуче призводить до забруднення. Навіть при роботі на максимальній потужності віддачі тепла не вистачає на повноцінне прогрівання теплоносія. Через це автоматика змушена постійно підтримувати активне горіння, що призводить до надмірно швидкого спалювання дров.
-
Неправильний димохід. Занадто довгий димовий канал (понад 11 метрів) створює надто інтенсивну тягу. Навіть автоматичний регулятор не справляється з обмеженням припливу повітря. Вихід один — встановлення автоматичного регулятора тяги безпосередньо на димоході.
-
Малий об’єм топки. У класичному твердопаливному котлі просто не вміщується багато дров. Хоч як би ефективно вони горіли, якщо їх мало, вони все одно прогорять за 3–4 години.
Що робити? Реально робочі рішення
1. Котел тривалого горіння (КТГ) Шахтний котел може працювати в номінальному режимі на одній закладці дров до 12 годин (на вугіллі — до 24 годин). Хоча заміна котла виглядає витратною, у довгостроковій перспективі це грамотне вкладення. Завдяки високому ККД витрата палива знижується, що позитивно позначається на бюджеті. На ринку за співвідношенням ціни та якості виділяються моделі компанії Терміко (Termico), які мають конструктивні доопрацювання для максимальної ефективності.
2. Встановлення теплоакумулятора Це встановлення потужнішого котла разом із додатковою буферною ємністю.
-
Як це працює: Великий об’єм води накопичує надлишкову енергію, поки котел працює на повну потужність (у найефективнішому режимі), а після згасання вогню ще довго підтримує температуру в системі.
-
Переваги: Запобігає закипанню, позбавляє потреби часто чистити котел, зменшує знос обладнання та суттєво економить паливо.
Вирішення питання зі швидким прогоранням має два варіанти. Перший — це постійні маніпуляції з вологістю дров та регулюванням режимів, що є лише тимчасовим виходом. Другий, радикальний і надійний — встановлення сучасного обладнання, яке окупиться за рахунок економії та комфорту.
до економії.
